000-1

Loading
http://talants.chtei-knteu.cv.ua/modules/mod_image_show_gk4/cache/top.010gk-is-128.jpglink
http://talants.chtei-knteu.cv.ua/modules/mod_image_show_gk4/cache/top.011gk-is-128.jpglink

Фестич Світлана Анатоліївна

 

****

Найкраще там, де люблять і чекають,
Найкраще там, куди вертатись хочеться не раз
І місця в світі кращого немає
Там твоє все, там кращий ти, там все твоє життя.
Там всі місця, повз які йдеш і згадуєш лише одну картину
Місця, які пов’язані з конкретними людьми,
Місця, де час летів шалено швидко, без упину,
Час, який назавжди повернути ти б хотів.

На жаль, не все у світі завжди справедливо,
Не все обдумано, хоч пройдено не раз
На наші дії вплив великий має підсві сила,
Яка твердить: «не так», «могло би бути все не так» .

Проте, коли вертаєшся туди, куди «вертатись хочеться не раз»
Хоч тільки подумки, але з відкритою душею,
Мізерними стають всі труднощі, проблеми і зникає їхній знак
Бо знаєш ти, що там тебе чекають й завжди сильно люблять.

Заради них долаєш все, що мучить і робиться важким,
Заради них ти прагнеш стати кращим,
Хоч знаєш, що для них ти завжди був таким,
Але бажання це не дасть тобі упасти.
І хочеться творити, вчитись, досягати,
Бо знаєш, що міцна опора є,
Що завжди буде поруч з нами,
Той, хто руку подає.

***

Пишіть вірші, коли вам є що розказати,
Не стримуйте в собі, не переборюйте, пишіть
Й тоді, коли не можете ви спати,
Або без діла сидите – пишіть.

Пишіть. Ви ж хочете, щоб вас почули.
Творіть. За це ніхто вас не осудить.
Висказуйте усе, щоб було що згадати,
Не зрозуміють – не така вже це й велика втрата.
Ви напишіть, а потім прочитайте,
Усе скажіть і більше не вертайтесь.
Ви не вертайте те, про що колись писали,
В шухляду покладіть, та так, щоб пам’ятали.
Можливо, це нічого вже не змінить,
Тим більше, якщо мало хто в це зараз вірить.

Рядочок, другий в силі вам багато розказати,
Та для цього мало його просто прочитати,
Мало навіть просто зрозуміти,
Вірити потрібно, тим усім прожити.
Але, нажаль, не кожен може осягнути
Зміст тих рядків,маленьких хоч, але розкутих,
Тому пишіть, пишіть, коли вам дійсно треба,
Пишіть комусь, для когось або пишіть лише для себе.

***

Залите сонечком блистить все навкруги,
Та падають пожовклі вже листочки,
Кружляють вихором туди-сюди:
То вверх, то вниз, приводячи з собою осінь.
Шумлять машини, всі метушаться, поспішаючи кудись,
Так само відправляється один за одним потяг..
Все ті ж будинки, вулиці, які завжди були,
Все те ж саме, змінився лише одяг.
Всі зайняті, всім ніколи, усі кудись спішать,
Не помічаючи швидкого плину часу,
Не помічаючи і власного життя,
Заплутавшись в буденності подій: усіх і власних.

Дощем змиваються старі й нові сліди,
Та з кожним днем з’являються все нові й нові
Ведуть вони туди, куди вертаєшся завжди,
Та все частіше прокладаються нові дороги.

Буває, пробирає деколи на сум,
Буває, сум міняється на радість,
Та вистачає просто глянути в вікно,
А там краса, там рух життя,
там молодість міняється на старість.
І непомітно, дуже швидко біжить час,
І день за днем, година за годиною,
Міняються роки, міняється життя,
Та за вікном все та ж краса, що залишається незмінною.

 

wr-06-festych

Студентка 3 курсу спеціальності "Міжнародна економіка", ФЕФ

Галерея талантів ЧТЕІ КНТЕУ © 2015-2016 - ЧТЕІ КНТЕУ